
— Наскільки ви довіряєте рейтингам, які присвоюють спеціалізовані рейтингові агентства?
— Вони викликають не лише у мене, але і у всього ринку багато питань. В першу чергу тому, що ми ведемо мову про рейтинги інвестиційного рівня. Але при цьому українські страховики не є учасниками фондового ринку, і їхні акції не котуються на біржах. Відповідно, незрозумілий сенс такого рейтингу, його користь та інформативність.
— З вашої точки зору, який рейтинг є найбільш об'єктивний і красномовний з позиції клієнта?
— Той, що відображає фінансову стійкість та стабільність страхової компанії (СК). Для клієнта найголовніше – платоспроможність компанії, тобто виконання взятих на себе зобов'язань. А також рівень і якість менеджменту, бізнес-процесів у компанії, які безпосередньо впливають на швидкість страхового відшкодування, на бажання компанії платити своєчасно та в повному обсязі.
— Навіщо тоді страхові компанії прагнуть отримати інвестиційні рейтинги?
— Думаю, що це свого роду реклама та слідування світовим традиціям. А якщо врахувати, що вартість такої оцінки в українських рейтингових агентствах порівняно невелика, то для середніх і великих компаній замовлення такого рейтингу не буде обтяжливим.
— Скільки коштує рейтинг від українського рейтингового агентства?
— Коливається в межах 30-50 тисяч гривень.
— На що ж звертати увагу клієнту в першу чергу? Особливо тому, який слабо розуміє у фінансах?
— Я виділив би п'ять критеріїв. Перший – місце компанії за обсягом платежів серед інших страховиків. Другий – наявність регіональної мережі, що особливо важливо для роздрібного страховика. Третій – професіоналізм менеджменту. Четвертий – наскільки представлені дані повністю характеризують компанію в очах клієнта. П'ятий – відкритість власників, а також, чи пов'язані вони зі страховим ринком, яку мають репутацію.
— Багато компаній оперують показником рівня виплат. Наскільки він є важливим для оцінки?
— В першу чергу повинен насторожити низький рівень виплат, менше 30-35 відсотків. Він означає, що компанія практично не мотивована на відшкодування, або вона не працює в класичному сегменті ринку. Все, що вище 35 відсотків, свідчить про платоспроможність компанії. Причому, навіть, якщо рівень виплат досягає ста відсотків, це не означає, що компанія знаходиться в зоні ризику і працює не рентабельно. Адже не варто забувати про перестрахування. Тому, оцінюючи рівень виплат, потрібно вираховувати з нього частку перестраховиків, співвідносячи показник нетто-виплат, віднесених до нетто-премій. І це покаже реальну картину. Проблема лише в тому, що показник «нетто» публічно не афішується, оскільки саме він відображає реальну платіжну дисципліну в компанії.
— Ваша компанія їм теж не користується?
— У певних колах, зрозуміло, ми його не приховуємо. Але в більшості випадків знайти його у відкритому доступі неможливо. Хоча у класичних компаній брутто-виплати і нетто-виплати майже не відрізняються: різниця складає не більше 10-15 відсотків.
Відкритий доступ
— Як позначилася на ринку страхування хвиля нової фінансової кризи?
— Страховий ринок ще не відчув вплив кризи та її наслідки. Найважчим буде 2012 рік.
— Чому?
— З 2008 року на ринку майже нічого не змінилося. Так, збанкрутувало кілька компаній: «Гарантія», «Страхові традиції» і «Вексель». Але глобального очищення ринку не було, відповідно як і переоцінки цінностей. Не змінилося ні фіскальне, ні страхове законодавство. Зростання страхових премій забезпечували в основному позичальники, яких стає все менше, а зобов'язання у страхових компаній залишилися. Тому боротьба за кожного клієнта просто божевільна. Так що чергова хвиля кризи, очікувана в 2012 році, неминуче позначиться на страховому ринку.
Я говорю про банкрутства не лише незначних гравців ринку. Страхова компанія може потенційно бути банкрутом дуже довго, не створюючи при цьому проблем ринку.
— А що, МТСБУ не може впливати на ситуацію, хоча б у межах свого вузького сегмента?
— У бюро дуже мало можливостей для санкцій, хоча всі ми розуміємо, що як мінімум 50 з 85 членів МТСБУ – потенційні банкрути. Це люди, які прийшли вкрасти грошей, розікрасти резерви і піти з ринку.
— А як такі компанії потрапили на ринок?
— Наше законодавство, в частині оцінки платоспроможності, більш ніж ліберально. Так, є деякі критерії, але вони просто смішні. Ось і виходить, що на ринок легко приходять компанії, у яких капітал сформований бивнями мамонта, танком, доменною піччю або сміттєвими акціями. І хоча у компанії «живих» грошей від сили сто гривень, за законодавством вона вважається платоспроможною. І юридичних підстав відмовити їй у допуску на ринок немає. Найсумніше, що у Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку немає інструментарію, який міг би допомогти очиститися ринку.
— Яким чином існує такий страховик?
— Судіть самі: на компанію немає скарг, оскільки виплати така компанія просто не здійснює. Основні нормативи вона витримує, виконує якісь уявні зобов'язання, і у Нацкомісії немає підстав відкликати ліцензію. При цьому кептивного страховика можна зробити найбільш платоспроможним і кращим на ринку та проганяти через нього будь-які схеми: вивести гроші в офшор або відмивати через перестрахування, платити фіктивні страхові відшкодування.
— І скільки таких компаній у нас на ринку?
— Із близько 450 зареєстрованих страховиків реальними операторами є не більше півсотні компаній. Всі інші – або «схемники», або мають «мертві» ліцензії, за якими нічого немає.
Шепіт в кулуарах
— Австрійські акціонери, судячи з усього, вже в курсі ваших песимістичних очікувань. Як вони реагують на такі прогнози?
— Компанія прибуткова, і це головне. Проте акціонери усвідомлюють, що відбувається на ринку, поділяють мої побоювання, тому плани на майбутній рік консервативні.
— В чому виражається консервативний підхід?
— Наша задача – втримати прибутковість. Отже, всі кроки будуть спрямовані на оптимізацію діяльності УСГ і скорочення витрат.
В першу чергу йдеться про закриття непрофільних напрямків та неприбуткових видів бізнесу. Наприклад, страхування обов'язкової цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів для нас є збитковим. І якщо ми не побачимо зростання попиту на цей продукт, то припинимо стимулювати його продажу. Так, відмовитися від «автоцивілки» ми не можемо, але в найгіршому випадку компанія буде продавати ОСЦПВ тільки тим клієнтам, які будуть купувати КАСКО.
— А офісна мережа не буде скорочуватися?
— Ми не відкидаємо такого варіанту. Сьогодні у нас 125 підрозділів по всій Україні. Теоретично їх кількість може скоротитися на 10-15 відсотків. Звичайно, піти з обласного центру ми собі дозволити не можемо, навіть якщо офіс там збитковий. Але в більш дрібних населених пунктах при нерентабельності цей варіант працює.
— Під час кризи по страхових компаніях прокотилася хвиля скорочень. Чи зачепило це УСГ?
— Так, безумовно. Нам довелося звільнити 25-30 відсотків співробітників. Але в 2012 році звільняти персонал ми не збираємося, хоча маємо намір підвищувати ефективність компанії шляхом ліквідації непотрібних робочих місць.
— Вони викликають не лише у мене, але і у всього ринку багато питань. В першу чергу тому, що ми ведемо мову про рейтинги інвестиційного рівня. Але при цьому українські страховики не є учасниками фондового ринку, і їхні акції не котуються на біржах. Відповідно, незрозумілий сенс такого рейтингу, його користь та інформативність.
— З вашої точки зору, який рейтинг є найбільш об'єктивний і красномовний з позиції клієнта?
— Той, що відображає фінансову стійкість та стабільність страхової компанії (СК). Для клієнта найголовніше – платоспроможність компанії, тобто виконання взятих на себе зобов'язань. А також рівень і якість менеджменту, бізнес-процесів у компанії, які безпосередньо впливають на швидкість страхового відшкодування, на бажання компанії платити своєчасно та в повному обсязі.
— Навіщо тоді страхові компанії прагнуть отримати інвестиційні рейтинги?
— Думаю, що це свого роду реклама та слідування світовим традиціям. А якщо врахувати, що вартість такої оцінки в українських рейтингових агентствах порівняно невелика, то для середніх і великих компаній замовлення такого рейтингу не буде обтяжливим.
— Скільки коштує рейтинг від українського рейтингового агентства?
— Коливається в межах 30-50 тисяч гривень.
— На що ж звертати увагу клієнту в першу чергу? Особливо тому, який слабо розуміє у фінансах?
— Я виділив би п'ять критеріїв. Перший – місце компанії за обсягом платежів серед інших страховиків. Другий – наявність регіональної мережі, що особливо важливо для роздрібного страховика. Третій – професіоналізм менеджменту. Четвертий – наскільки представлені дані повністю характеризують компанію в очах клієнта. П'ятий – відкритість власників, а також, чи пов'язані вони зі страховим ринком, яку мають репутацію.
— Багато компаній оперують показником рівня виплат. Наскільки він є важливим для оцінки?
— В першу чергу повинен насторожити низький рівень виплат, менше 30-35 відсотків. Він означає, що компанія практично не мотивована на відшкодування, або вона не працює в класичному сегменті ринку. Все, що вище 35 відсотків, свідчить про платоспроможність компанії. Причому, навіть, якщо рівень виплат досягає ста відсотків, це не означає, що компанія знаходиться в зоні ризику і працює не рентабельно. Адже не варто забувати про перестрахування. Тому, оцінюючи рівень виплат, потрібно вираховувати з нього частку перестраховиків, співвідносячи показник нетто-виплат, віднесених до нетто-премій. І це покаже реальну картину. Проблема лише в тому, що показник «нетто» публічно не афішується, оскільки саме він відображає реальну платіжну дисципліну в компанії.
— Ваша компанія їм теж не користується?
— У певних колах, зрозуміло, ми його не приховуємо. Але в більшості випадків знайти його у відкритому доступі неможливо. Хоча у класичних компаній брутто-виплати і нетто-виплати майже не відрізняються: різниця складає не більше 10-15 відсотків.
Відкритий доступ
— Як позначилася на ринку страхування хвиля нової фінансової кризи?
— Страховий ринок ще не відчув вплив кризи та її наслідки. Найважчим буде 2012 рік.
— Чому?
— З 2008 року на ринку майже нічого не змінилося. Так, збанкрутувало кілька компаній: «Гарантія», «Страхові традиції» і «Вексель». Але глобального очищення ринку не було, відповідно як і переоцінки цінностей. Не змінилося ні фіскальне, ні страхове законодавство. Зростання страхових премій забезпечували в основному позичальники, яких стає все менше, а зобов'язання у страхових компаній залишилися. Тому боротьба за кожного клієнта просто божевільна. Так що чергова хвиля кризи, очікувана в 2012 році, неминуче позначиться на страховому ринку.
Я говорю про банкрутства не лише незначних гравців ринку. Страхова компанія може потенційно бути банкрутом дуже довго, не створюючи при цьому проблем ринку.
— А що, МТСБУ не може впливати на ситуацію, хоча б у межах свого вузького сегмента?
— У бюро дуже мало можливостей для санкцій, хоча всі ми розуміємо, що як мінімум 50 з 85 членів МТСБУ – потенційні банкрути. Це люди, які прийшли вкрасти грошей, розікрасти резерви і піти з ринку.
— А як такі компанії потрапили на ринок?
— Наше законодавство, в частині оцінки платоспроможності, більш ніж ліберально. Так, є деякі критерії, але вони просто смішні. Ось і виходить, що на ринок легко приходять компанії, у яких капітал сформований бивнями мамонта, танком, доменною піччю або сміттєвими акціями. І хоча у компанії «живих» грошей від сили сто гривень, за законодавством вона вважається платоспроможною. І юридичних підстав відмовити їй у допуску на ринок немає. Найсумніше, що у Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку немає інструментарію, який міг би допомогти очиститися ринку.
— Яким чином існує такий страховик?
— Судіть самі: на компанію немає скарг, оскільки виплати така компанія просто не здійснює. Основні нормативи вона витримує, виконує якісь уявні зобов'язання, і у Нацкомісії немає підстав відкликати ліцензію. При цьому кептивного страховика можна зробити найбільш платоспроможним і кращим на ринку та проганяти через нього будь-які схеми: вивести гроші в офшор або відмивати через перестрахування, платити фіктивні страхові відшкодування.
— І скільки таких компаній у нас на ринку?
— Із близько 450 зареєстрованих страховиків реальними операторами є не більше півсотні компаній. Всі інші – або «схемники», або мають «мертві» ліцензії, за якими нічого немає.
Шепіт в кулуарах
— Австрійські акціонери, судячи з усього, вже в курсі ваших песимістичних очікувань. Як вони реагують на такі прогнози?
— Компанія прибуткова, і це головне. Проте акціонери усвідомлюють, що відбувається на ринку, поділяють мої побоювання, тому плани на майбутній рік консервативні.
— В чому виражається консервативний підхід?
— Наша задача – втримати прибутковість. Отже, всі кроки будуть спрямовані на оптимізацію діяльності УСГ і скорочення витрат.
В першу чергу йдеться про закриття непрофільних напрямків та неприбуткових видів бізнесу. Наприклад, страхування обов'язкової цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів для нас є збитковим. І якщо ми не побачимо зростання попиту на цей продукт, то припинимо стимулювати його продажу. Так, відмовитися від «автоцивілки» ми не можемо, але в найгіршому випадку компанія буде продавати ОСЦПВ тільки тим клієнтам, які будуть купувати КАСКО.
— А офісна мережа не буде скорочуватися?
— Ми не відкидаємо такого варіанту. Сьогодні у нас 125 підрозділів по всій Україні. Теоретично їх кількість може скоротитися на 10-15 відсотків. Звичайно, піти з обласного центру ми собі дозволити не можемо, навіть якщо офіс там збитковий. Але в більш дрібних населених пунктах при нерентабельності цей варіант працює.
— Під час кризи по страхових компаніях прокотилася хвиля скорочень. Чи зачепило це УСГ?
— Так, безумовно. Нам довелося звільнити 25-30 відсотків співробітників. Але в 2012 році звільняти персонал ми не збираємося, хоча маємо намір підвищувати ефективність компанії шляхом ліквідації непотрібних робочих місць.
Джерело: http://expert.ua/articles/9/0/9707/









